Формула успіху молодого вчителя (І частина).
Я, Будова Оксана Михайлівна, учитель географії та основ економіки. Працюю в середній загальноосвітній школі № 50 Святошинського району в місті Києві. Працюю лише другий рік тому є молодим вчителем. Під час роботи в школі мені не одноразово задавали питання: чому, навіщо, з чим пов’язаний цей вибір, чи приносить задоволення ця професія? Ці питання однозначно мають право на існування, адже далеко не кожний розуміє дійсне призначення даної роботи. Тож давайте разом поговоримо на цю тему, разом і знайдемо відповіді.
Перед учнями, при закінченні школи, постають питанням: «Ким стати в майбутньому?».
Все частіше та частіше , вчорашні школярі, надають перевагу фінансовій стороні. Вибір професії обумовлюється високою заробітною платою, роботою в гарних, комфортних умовах без фізичного навантаження та нервових напружень.
Вибираючи майбутню професію не всі замислюється над тим, ким стануть після отримання диплому та чи будуть працювати за ним. Адже, женучись за оманливими мріями молодь забуваємо про своє справжнє покликання. Те, що в них виходить найкраще , на жаль залишається в стороні. Я вважаю, кожен з Вас, любий читачу, зі мною погодиться.
Сказати, що моєю мрією, була професія вчителя – це трішки перебільшити. Скоріш за все я щиро поважала вчителів, які мене навчали, захоплювалася їхньою витримкою та висловлювала вдячність за надані мені знання. Навчаючись в школі , я хотіла бути ким завгодно ,тільки не вчителем, але за іронією долі саме професія викладача стала моїм покликанням. І мушу Вам зізнатися, я не шкодую.
То що ж означає професія вчителя? Чому так мало молоді з нею пов’язують своє життя? Чому, навіть маючи педагогічну освіту, мало хто йде працювати до школи? Все дуже просто: молодь не до кінця розуміє значимість даної професії для суспільства, а над тим, що майбутнє завтрашнього дня починається із шкільної парти, взагалі не думає.
Саме вчитель дає право вибору, відкриває двері в майбутнє, створює завтрашній день. Переступаючи шкільний поріг всі здобувають ту чи іншу професію, і завдячують цим вчителям, які нас навчили писати, читати, рахувати, саме вони для нас, ще вчора створювали наше сьогодні. І це є, дійсно, так.