«Ще виживу, вистою, викричу я…»
«Ще виживу, вистою, викричу я…», підкреслював Василь Стус, аналізуючи свою долю каторжника та шляхи репресованого українського письменства. Саме цими словами розпочали свою розповідь учні 11-А класу, про страдницьку путь поета. В уяві семикласників, що в тісному колі бібліотекарів, та старшокласників, поставав нескорений , величний образ поета, переслідуваного комуністичною владою. Зустріч була призначена Дню політичних репресій. «Десь під грудьми пече гірка калина»- любов до України для поета понад усе…
