Поезія-це завжди неповторність

Поезія-це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. Ці слова Ліни Костенко стали епіграфом відкритого уроку з української літератури у 7-Б класі. Учні працювали у творчій майстерні поетичного слова у ролі письменників, художників, композиторів, літературознавців, ведучих прогнозу погоди, розглядаючи поезію «Дощ полив» Ліни Костенко. Семикласники вчились у поетеси вмінню бачити незвичайне у звичайному, ловити іскорки зірок у дощових калюжах чи визбирувати блискавки в траві із загадковим кропив’яним дідом, а сад розкривав перед ними різнокольорову парасольку і запрошував прогулятись його щедрими стежками, на яких шарудять у траві їжаки і лелека стоїть на одній нозі. Образне слово Ліни Костенко надихнуло, зворушило, викликало глибокі почуття любові до навколишнього світу.